плічка
ПЛІ́ЧКА, чок, мн. Вішалка для одягу у вигляді вигнутої палки, виготовленої з різних матеріалів, із гачком посередині.
— Прошу, розпоряджайтеся далі.., — вклонився Сергій, забивши в стіну ще один гвіздок, куди Ніна вішала плаття на плічках, привезених з дому (Коп., Земля.., 1957, 125).
Словник української мови (СУМ-11)