Орфографічний словник української мови

побазікати

побазі́кати

дієслово доконаного виду

зневажл.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. побазікати — -аю, -аєш, док., зневажл. Базікати якийсь час.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. побазікати — ПОБАЗІ́КАТИ, аю, аєш, док., зневажл. Базікати якийсь час. Одно, що таки робуча була [паніматка] й сама, а друге, що як зійдеться з молодичками, то любила й побазікать (А. Свидницький); Ріті не терпілося побазікати з подругою (Ю.  Словник української мови у 20 томах
  3. побазікати — ПОБАЗІ́КАТИ, аю, аєш, док., зневажл. Базікати якийсь час. Одно, що таки робуча була [паніматка] й сама, а друге, що як зійдеться з молодичками, то любила й побазікать (Свидн., Люборацькі, 1955, 6); Ріті не терпілося побазікати з подругою (Збан., Переджнив’я, 1955, 24).  Словник української мови в 11 томах
  4. побазікати — Побазікати, -каю, -єш гл. Поболтать, потолковать, побалагурить. Як зійдеться з молодичками, то любила й побазікать. Св. Л. 5.  Словник української мови Грінченка