побазікати
ПОБАЗІ́КАТИ, аю, аєш, док., зневажл. Базікати якийсь час.
Одно, що таки робуча була [паніматка] й сама, а друге, що як зійдеться з молодичками, то любила й побазікать (Свидн., Люборацькі, 1955, 6);
Ріті не терпілося побазікати з подругою (Збан., Переджнив’я, 1955, 24).
Словник української мови (СУМ-11)