Значення в інших словниках
-
поблажка —
-и, ж., розм. Занадто невимогливе, м'яке ставлення до кого-, чого-небудь; потурання, попуск. Давати поблажку.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
поблажка —
Попуст, потур, полегша, пільга, ласка, милість
Словник чужослів Павло Штепа
-
поблажка —
ПОБЛА́ЖКА, и, ж., розм. Занадто невимогливе, м'яке ставлення до кого-, чого-небудь; потурання, попуск. – Вітю, повернути йому хід назад чи ні? – Не повертай! Нехай не звикає і не надіється на поблажки. Шахи – це боротьба (П. Автомонов).
Словник української мови у 20 томах
-
поблажка —
ПОТУРА́ННЯ (надмірно поблажливе, невимогливе ставлення до когось, чогось), ПО́ПУСК, ПО́ПУСТ, ПОБЛА́ЖКА розм., ПОТА́ЧКА розм., ПО́ТУР заст., ПОТО́ЛЯ заст.; ПІ́ЛЬГА (великодушне, не дуже суворе ставлення до чиєїсь провини).
Словник синонімів української мови
-
поблажка —
ПОБЛА́ЖКА, и, ж., розм. Занадто невимогливе, м’яке ставлення до кого-, чого-небудь; потурання, попуск. — Вітю, повернути йому хід назад чи ні? — Не повертай! Нехай не звикає і не надіється на поблажки. Шахи — це боротьба (Автом., Коли розлуч.
Словник української мови в 11 томах