Орфографічний словник української мови

побурити

побури́ти

дієслово доконаного виду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. побурити — -рю, -риш, док., перех., зах. Розрити, розкидати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. побурити — ПОБУРИ́ТИ, рю́, ри́ш, що. Док. до бури́ти.  Словник української мови у 20 томах
  3. побурити — Побурити, -рю, -риш гл. Разрыть, разорить, разбросать. Побурять свині зерно. Вх. Лем. 451.  Словник української мови Грінченка