побурити побу́рити -рю, -риш, док., перех., зах. Розрити, розкидати. Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках побурити — побури́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови побурити — ПОБУРИ́ТИ, рю́, ри́ш, що. Док. до бури́ти. Словник української мови у 20 томах побурити — Побурити, -рю, -риш гл. Разрыть, разорить, разбросать. Побурять свині зерно. Вх. Лем. 451. Словник української мови Грінченка