побурити

побу́рити

-рю, -риш, док., перех., зах.

Розрити, розкидати.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. побурити — побури́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. побурити — ПОБУРИ́ТИ, рю́, ри́ш, що. Док. до бури́ти. Словник української мови у 20 томах
  3. побурити — Побурити, -рю, -риш гл. Разрыть, разорить, разбросать. Побурять свині зерно. Вх. Лем. 451. Словник української мови Грінченка