побурити
побу́рити
-рю, -риш, док., перех., зах.
Розрити, розкидати.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- побурити — побури́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- побурити — ПОБУРИ́ТИ, рю́, ри́ш, що. Док. до бури́ти. Словник української мови у 20 томах
- побурити — Побурити, -рю, -риш гл. Разрыть, разорить, разбросать. Побурять свині зерно. Вх. Лем. 451. Словник української мови Грінченка