1. Словник української мови у 20 томах

побурити

ПОБУРИ́ТИ, рю́, ри́ш, що.

Док. до бури́ти.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. побурити — побури́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. побурити — -рю, -риш, док., перех., зах. Розрити, розкидати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. побурити — Побурити, -рю, -риш гл. Разрыть, разорить, разбросать. Побурять свині зерно. Вх. Лем. 451. Словник української мови Грінченка