1. Словник української мови Грінченка

побурити

Побурити, -рю, -риш

гл. Разрыть, разорить, разбросать. Побурять свині зерно. Вх. Лем. 451.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. побурити — побури́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. побурити — -рю, -риш, док., перех., зах. Розрити, розкидати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. побурити — ПОБУРИ́ТИ, рю́, ри́ш, що. Док. до бури́ти. Словник української мови у 20 томах