побурити

Побурити, -рю, -риш

гл. Разрыть, разорить, разбросать. Побурять свині зерно. Вх. Лем. 451.

Значення в інших словниках

1. побурити — побури́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. побурити — -рю, -риш, док., перех., зах. Розрити, розкидати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. побурити — ПОБУРИ́ТИ, рю́, ри́ш, що. Док. до бури́ти.  Словник української мови у 20 томах