побіждати —
ПОБІЖДА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПОБІДИ́ТИ, джу́, ди́ш, док., кого, що, рідко. 1. Те саме, що перемага́ти 1. Отаман Матяш старенький на доброго коня сідає, Шість тисяч турок-яничар побіждає (з думи); Ідуть [троянці], зімкнувшись міцно, тісно, Ідуть...
Словник української мови у 20 томах
побіждати —
ПОБІЖДА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПОБІДИ́ТИ, джу́, ди́ш, док., перех., рідко. 1. Те саме, що перемага́ти 1. Отаман Матяш старенький на доброго коня сідає, Шість тисяч турок-яничар побіждає (Укр.. думи..
Словник української мови в 11 томах
побіждати —
Побіжда́ти, -да́ю, -єш сов. в. побіди́ти, -джу́, -ди́ш, гл. Побѣждать, побѣдить. Пан Хмельницький добре учинив: Польщу засмутив, Волощину побідив. Макс.
Словник української мови Грінченка