побіля

побі́ля́

прийменник

незмінювана словникова одиниця

Значення в інших словниках

1. побіля — див. близько  Словник синонімів Вусика
2. побіля — 1》 прийм., з род. в. Уживається на позначення місця, предмета, особи, недалеко від якого (якої) відбувається дія або перебуває хто-, що-небудь; біля, коло. 2》 присл., рідко. Те саме, що поряд I 1); поблизу.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. побіля — ПОБІ́ЛЯ́. 1. прийм., з род. в. Уживається на позначення місця, предмета, особи, недалеко від якого (якої) відбувається дія або перебуває хто-, що-небудь; біля, коло. Явдоха ..  Словник української мови у 20 томах
4. побіля — БІ́ЛЯ прийм., з род. в. (указує на місце перебування або розташування кого-, чого-небудь поблизу когось або чогось), ПОБІ́ЛЯ, КРАЙ, ОКРА́Й розм.; ПРИ з місц. в., ПО́ПРИ із знах., рідше місц. в., діал.  Словник синонімів української мови
5. побіля — ПОБІ́ЛЯ. 1. прийм., з род. в. Уживається на позначення місця, предмета, особи, недалеко від якого (якої) відбувається дія або перебуває хто-, що-небудь; біля, коло. Явдоха..  Словник української мови в 11 томах
6. побіля — Побіля́ нар. Возлѣ, около. А народу, народу! і за домовиною і побіля домовини. Кв. Тече річка з винограду та й побіля груші. Грин. III. 393.  Словник української мови Грінченка