побіля
побі́ля
1》 прийм., з род. в. Уживається на позначення місця, предмета, особи, недалеко від якого (якої) відбувається дія або перебуває хто-, що-небудь; біля, коло.
2》 присл., рідко. Те саме, що поряд I 1); поблизу.
Великий тлумачний словник сучасної української мови