побілілий
побілі́лий
-а, -е.
Дієприкм. акт. мин. ч. до побіліти.
|| у знач. прикм.
Великий тлумачний словник сучасної української мовипобілі́лий
-а, -е.
Дієприкм. акт. мин. ч. до побіліти.
|| у знач. прикм.
Великий тлумачний словник сучасної української мови