Орфографічний словник української мови

поважитися

пова́житися

дієслово доконаного виду

розм.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. поважитися — -жуся, -жишся, док., розм. 1》 Те саме, що відважитися I. 2》 Зібратися, налагодитися. 3》 Те саме, що повабитися; спокуситися. 4》 Посягнути на кого-, що-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. поважитися — ПОВА́ЖИТИСЯ, жуся, жишся, док., розм. 1. Те саме, що відва́житися. Дивувалися [люди] смілості Матія, що він поважився ще раз піднімати процес.., коли прокураторія [прокуратура] від нього відступила (І.  Словник української мови у 20 томах
  3. поважитися — НАВА́ЖИТИСЯ з інфін. (переборюючи вагання і побоювання, набратися рішучості для здійснення якогось учинку), ЗВА́ЖИТИСЯ з інфін. і на що, РІШИ́ТИСЯ з інфін. і на що, розм., ПЕРЕМОГТИ́СЯ перев. без додатка, розм., ПОВА́ЖИТИСЯ з інфін., розм.  Словник синонімів української мови
  4. поважитися — ПОВА́ЖИТИСЯ, жуся, жишся, док., розм. 1. Те саме, що відва́житися¹. Дивувалися [люди] смілості Матія, що він поважився ще раз піднімати процес.., коли прокураторія [прокуратура] від нього відступила (Фр.  Словник української мови в 11 томах
  5. поважитися — Поважитися, -жуся, -жишся гл. 1) Рѣшиться, отважиться. Поважився на таке діло! (Залюб.). Таке молоде, а він поваживсь її брати. Лохв. у. 2) Польститься, прельститься. Не подоба, старий діду, не подоба, хиба на те поважуся, що худоба. Чуб. V. 1135.  Словник української мови Грінченка