повзун

повзу́н 1

іменник чоловічого роду, істота

про тварин

повзу́н 2

іменник чоловічого роду

деталь машини

Значення в інших словниках

1. повзун — див. дитина  Словник синонімів Вусика
2. повзун — -а, ч. 1》 Той, хто повзає. 2》 тех. Деталь механізму, яка ковзає взад і вперед по якій-небудь поверхні у прямолінійному напрямку. 3》 Риба ряду окунеподібних; те саме, що анабас.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. повзун — (гадюка) плазун, (людина) пластун, див. танкіст, бойскаут  Словник чужослів Павло Штепа
4. повзун — ПОВЗУ́Н, а́, ч. 1. Той, хто повзає. Є звірі – чудові повзуни по деревах (М. Трублаїні). 2. техн. Деталь механізму, яка ковзає взад і вперед по якій-небудь поверхні у прямолінійному напрямку. [Демид:] Хіба у нас плуг? Чорти батька зна що, а не плуг!...  Словник української мови у 20 томах
5. повзун — ПОВЗУ́Н, а́, ч. 1. Той, хто повзає. Є звірі — чудові повзуни по деревах (Трубл., Мандр., 1938, 99). 2. техн. Деталь механізму, яка ковзає взад і вперед по якій-небудь поверхні у прямолінійному напрямку. [Демид:] Хіба у нас плуг?...  Словник української мови в 11 томах
6. повзун — Повзун, -на м. 1) Ползунъ. 2) Въ вѣтряной мельницѣ: брусья, на которыхъ поворачивается мельница. Лохв. у.  Словник української мови Грінченка