повзун —
-а, ч. 1》 Той, хто повзає. 2》 тех. Деталь механізму, яка ковзає взад і вперед по якій-небудь поверхні у прямолінійному напрямку. 3》 Риба ряду окунеподібних; те саме, що анабас.
Великий тлумачний словник сучасної мови
повзун —
ПОВЗУ́Н, а́, ч. 1. Той, хто повзає. Є звірі – чудові повзуни по деревах (М. Трублаїні). 2. техн. Деталь механізму, яка ковзає взад і вперед по якій-небудь поверхні у прямолінійному напрямку. [Демид:] Хіба у нас плуг? Чорти батька зна що, а не плуг!...
Словник української мови у 20 томах
повзун —
ПОВЗУ́Н, а́, ч. 1. Той, хто повзає. Є звірі — чудові повзуни по деревах (Трубл., Мандр., 1938, 99). 2. техн. Деталь механізму, яка ковзає взад і вперед по якій-небудь поверхні у прямолінійному напрямку. [Демид:] Хіба у нас плуг?...
Словник української мови в 11 томах
повзун —
Повзун, -на м. 1) Ползунъ. 2) Въ вѣтряной мельницѣ: брусья, на которыхъ поворачивается мельница. Лохв. у.
Словник української мови Грінченка