Значення в інших словниках
-
бойскаут —
бойска́ут іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
-
бойскаут —
-а, ч. Член дитячої організації військово-спортивного характеру.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
бойскаут —
БОЙСКА́УТ, а, ч. Член скаутської організації. – Я на цьому дещо розуміюся. Я був бойскаутом, а ти ж знаєш, що бойскаути .. вивчають різні сліди (Ю. Яновський); У бойскаутів потрібно виховувати прив’язаність до своєї організації (з газ.); Літній табір бойскаутів.
Словник української мови у 20 томах
-
бойскаут —
бойска́ут (англ. boy-scout, від boy – хлопчик і scout – розвідник) член буржуазної дитячої організації військово-політичного характеру.
Словник іншомовних слів Мельничука