бокал —
бока́л іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
бокал —
-а, ч. 1》 Скляна або кришталева посудина на ніжці для вина; келих. 2》 Скляна посудина для пиття пива.
Великий тлумачний словник сучасної мови
бокал —
БОКА́Л, а, ч. 1. Скляна або кришталева посудина на ніжці для вина; келих. Вона [співачка] сама трохи хлеснула [хлиснула] з одного бокала, зате зо всіма приязно цокалась (Панас Мирний); З усіх боків почулись вигуки схвалення, цокання чарок, бокалів (Л.
Словник української мови у 20 томах
бокал —
(-а) ч.
Словник жарґонної лексики української мови
бокал —
БОКА́Л (кришталевий, скляний посуд на ніжці або розширений догори для пиття вина); ФУЖЕ́Р (на високій ніжці, звичайно для шипучих вин та прохолодних напоїв). З усіх боків почулись вигуки схвалення, цокання чарок, бокалів (Л.
Словник синонімів української мови
бокал —
БОКА́Л, а, ч. Шкляна або кришталева посудина для вина, схожа на чарку, але більша; келих. З усіх боків почулись вигуки схвалення, цокання чарок, бокалів (Дмит., Розлука, 1957, 70).
Словник української мови в 11 томах