Орфографічний словник української мови

повивірчуваний

повиві́рчуваний

дієприкметник

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. повивірчуваний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до повивірчувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. повивірчуваний — ПОВИВІ́РЧУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до повиві́рчувати. Два суботники, влаштовані повітпарткомом, допомогли затрамбувати повивірчувані гранатними набоями баюри на головній вулиці (І. Кириленко).  Словник української мови у 20 томах
  3. повивірчуваний — ПОВИВІ́РЧУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до повиві́рчувати. Два суботники, влаштовані повітпарткомом, допомогли затрамбувати повивірчувані гранатними набоями баюри на головній вулиці (Кир., Вибр., 1960, 86).  Словник української мови в 11 томах