повивірчуваний

повиві́рчуваний

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до повивірчувати.

Значення в інших словниках

1. повивірчуваний — повиві́рчуваний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. повивірчуваний — ПОВИВІ́РЧУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до повиві́рчувати. Два суботники, влаштовані повітпарткомом, допомогли затрамбувати повивірчувані гранатними набоями баюри на головній вулиці (І. Кириленко).  Словник української мови у 20 томах
3. повивірчуваний — ПОВИВІ́РЧУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до повиві́рчувати. Два суботники, влаштовані повітпарткомом, допомогли затрамбувати повивірчувані гранатними набоями баюри на головній вулиці (Кир., Вибр., 1960, 86).  Словник української мови в 11 томах