Орфографічний словник української мови

повискування

пови́скування

іменник середнього роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. повискування — -я, с. Дія за знач. повискувати і звуки, утворювані цією дією.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. повискування — ПОВИ́СКУВАННЯ, я, с. Дія за знач. пови́скувати і звуки, утворювані цією дією. Перші дві-три хвилини пси весело борюкалися. Радіорупор передавав їх повискування (О. Донченко); На подвір'ї, на просторім артільнім обійсті, – передзвін ковадла, голосне до зойку повискування циркулярки (з газ.).  Словник української мови у 20 томах
  3. повискування — ПОВИ́СКУВАННЯ, я, с. Дія за знач. пови́скувати і звуки, утворювані цією дією. Перші дві-три хвилини пси весело борюкалися. Радіорупор передавав їх повискування (Донч.  Словник української мови в 11 томах