повискування
ПОВИ́СКУВАННЯ, я, с.
Дія за знач. пови́скувати і звуки, утворювані цією дією.
Перші дві-три хвилини пси весело борюкалися. Радіорупор передавав їх повискування (О. Донченко);
На подвір'ї, на просторім артільнім обійсті, – передзвін ковадла, голосне до зойку повискування циркулярки (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)