повноправ'я

повнопра́в'я

іменник середнього роду

рідко

Значення в інших словниках

1. повноправ'я — -я, с., рідко. Володіння всіма законними правами; повноправність.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. повноправ'я — ПОВНОПРА́В'Я, я, с., рідко. Володіння всіма законними правами; повноправність. І до бою сміло став я проти панства, царства мли, за свободу й повноправ'я, щоб народи всі жили! (П. Тичина).  Словник української мови у 20 томах