Великий тлумачний словник сучасної мови

повноправ'я

повнопра́в'я

-я, с., рідко.

Володіння всіма законними правами; повноправність.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. повноправ'я — повнопра́в'я іменник середнього роду рідко  Орфографічний словник української мови
  2. повноправ'я — ПОВНОПРА́В'Я, я, с., рідко. Володіння всіма законними правами; повноправність. І до бою сміло став я проти панства, царства мли, за свободу й повноправ'я, щоб народи всі жили! (П. Тичина).  Словник української мови у 20 томах