Орфографічний словник української мови

поворозка

поворо́зка

іменник жіночого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. поворозка — див. вірьовка  Словник синонімів Вусика
  2. поворозка — -и, ж. Мотузка, тонка вірьовка. || Тасьма, шнурок і т. ін.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. поворозка — ПОВОРО́ЗКА, и, ж. Мотузка, тонка вірьовка. Десятники обступили Гната. Вони відібрали від нього сокиру, зв'язали ззаду руки поворозкою (М.  Словник української мови у 20 томах
  4. поворозка — іти́ (бу́ти, ходи́ти і т. ін.) на поводку́ (на по́воді, на припо́ні, на при́в’язі і т. ін.) у кого, чого, рідше за ким, чиєму. Діяти за чиєю-небудь вказівкою, сліпо підкоряючись чиїйсь волі; бути залежним у своїх вчинках від кого-, чого-небудь.  Фразеологічний словник української мови
  5. поворозка — МОТУЗО́К (зсуканий перев. з прядива виріб для зв'язування або прив'язування когось, чогось), МОТУ́ЗКА, ВІРЬО́ВКА, МО́ТУЗ, ШВА́РА діал., ШВО́РА діал. (перев. грубий, довгий); ШВО́РКА, ПОВОРО́ЗКА, ПО́ВОРОЗ, ШНУРО́К, ШНУРІ́ВКА (перев.  Словник синонімів української мови
  6. поворозка — ПОВОРО́ЗКА, и, ж. Мотузка, тонка вірьовка. Десятники обступили Гната. Вони відібрали від нього сокиру, зв’язали ззаду руки поворозкою (Коцюб., І, 1955, 74); // Тасьма, шнурок і т. ін.  Словник української мови в 11 томах