повчати —
-аю, -аєш, недок., перех. 1》 Вчити кого-небудь чогось, даючи поради, напучення, пояснюючи, показуючи; напучувати, наставляти. 2》 розм. Бити, караючи за яку-небудь провину.
Великий тлумачний словник сучасної мови
повчати —
ПОВЧА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., кого, що. 1. Вчити кого-небудь чогось, даючи поради, напучення, пояснюючи, показуючи; напучувати, наставляти. [Лукія:] Як діждеш синів, то повчай їх, щоб вони не були такими бузувірами, як їх .. батько! (М.
Словник української мови у 20 томах
повчати —
КАРА́ТИ кого (накладати кару, здійснювати покарання за щось), РОЗПРАВЛЯ́ТИСЯ з ким, підсил., ПРА́ВИТИСЯ з ким, розм.; ПРОВЧА́ТИ (ПРОУ́ЧУВАТИ) розм., НАВЧА́ТИ (НАУЧА́ТИ) розм., ПОВЧА́ТИ (ПОУЧА́ТИ) розм.
Словник синонімів української мови
повчати —
ПОВЧА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., перех. 1. Вчити кого-небудь чогось, даючи поради, напучення, пояснюючи, показуючи; напучувати, наставляти. [Лукія:] Як діждеш синів, то повчай їх, щоб вони не були такими бузувірами, як їх.. батько! (Кроп.
Словник української мови в 11 томах