Орфографічний словник української мови

повідлучати

повідлуча́ти

дієслово доконаного виду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. повідлучати — -аю, -аєш, док., перех. Відлучити всіх чи багатьох.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. повідлучати — ПОВІДЛУЧА́ТИ, а́ю, а́єш, док., кого, що. Відлучити всіх або багатьох.  Словник української мови у 20 томах
  3. повідлучати — ПОВІДЛУЧА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. Відлучити всіх або багатьох.  Словник української мови в 11 томах
  4. повідлучати — Повідлуча́ти, -ча́ю, -єш гл. Отлучить, разлучить, отдѣлить (многихъ).  Словник української мови Грінченка