Словник української мови в 11 томах

повідлучати

ПОВІДЛУЧА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. Відлучити всіх або багатьох.

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. повідлучати — повідлуча́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. повідлучати — -аю, -аєш, док., перех. Відлучити всіх чи багатьох.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. повідлучати — ПОВІДЛУЧА́ТИ, а́ю, а́єш, док., кого, що. Відлучити всіх або багатьох.  Словник української мови у 20 томах
  4. повідлучати — Повідлуча́ти, -ча́ю, -єш гл. Отлучить, разлучить, отдѣлить (многихъ).  Словник української мови Грінченка