повідлучати

повідлуча́ти

-аю, -аєш, док., перех.

Відлучити всіх чи багатьох.

Значення в інших словниках

1. повідлучати — повідлуча́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. повідлучати — ПОВІДЛУЧА́ТИ, а́ю, а́єш, док., кого, що. Відлучити всіх або багатьох.  Словник української мови у 20 томах
3. повідлучати — ПОВІДЛУЧА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. Відлучити всіх або багатьох.  Словник української мови в 11 томах
4. повідлучати — Повідлуча́ти, -ча́ю, -єш гл. Отлучить, разлучить, отдѣлить (многихъ).  Словник української мови Грінченка