Значення в інших словниках
-
повісити —
ПОВІСИТИ – ПОВІШАТИ Повісити, -ішу, -ісиш. Зачепивши, надати чомусь висячого положення; скарати когось через повішення тощо. Дієприкм. повішений. Повішати. Повісити, почепити все або багато чогось; скарати всіх або багатьох. Дієприкм. повітаний.
Літературне слововживання
-
повісити —
-ішу, -ісиш, док., перех. 1》 Зачепивши якийсь предмет за що-небудь, надати йому висячого положення. || Прикріпити, причепити що-небудь до вертикальної поверхні. || Перекинувши що-небудь через щось, накинувши на щось, залишити висіти.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
повісити —
Пові́сити, -ві́шу, -ві́сиш; пові́сь, -ві́сьмо, -ві́сьте; пові́шений
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
повісити —
ПОВІ́СИТИ, і́шу, і́сиш, док., кого, що. 1. Зачепивши якийсь предмет за що-небудь, надати йому висячого положення. [Елеазар:] Я тим повісив сю арфу на вербі, що до нещирих пісень вона не може пригравати (Леся Українка); Насилу звела руки [Мирослава]...
Словник української мови у 20 томах
-
повісити —
ві́шати (кле́їти) / пові́сити (накле́їти) ярли́к на кого, кому, несхв. Безпідставно приписувати кому-небудь якісь якості, вважати кого-небудь кимсь або звинувачувати в чомусь.
Фразеологічний словник української мови
-
повісити —
ВИВІ́ШУВАТИ (прикріплювати до стіни, дошки для загального огляду), ВІ́ШАТИ. — Док.: ви́вісити, пові́сити. Запорожці вивішували в церквах поряд з іконами портрети найщедріших на пожертви козаків (І. Шаповал); Повісиш собі на стіну гуцульський килим (П.
Словник синонімів української мови
-
повісити —
ПОВІ́СИТИ, і́шу, і́сиш, док., перех. 1. Зачепивши якийсь предмет за що-небудь, надати йому висячого положення. [Елеазар:] Я тим повісив сю арфу на вербі, що до нещирих пісень вона не може пригравати (Л. Укр.
Словник української мови в 11 томах
-
повісити —
Повісити, -шу, -сиш гл. Повѣсить. За сеє Бог не повісить. Ном. № 114. ЗОЮР. І. 228. Куплю тобі намисто та на шию повішу. Мет. 7.
Словник української мови Грінченка