Орфографічний словник української мови

повітроплавець

повітропла́вець

іменник чоловічого роду, істота

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. повітроплавець — -вця, ч. Фахівець у галузі повітроплавання.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. повітроплавець — ПОВІТРОПЛА́ВЕЦЬ, вця, ч. Фахівець у галузі повітроплавання. Перші повітроплавці виявили, що при підійманні вгору стає дуже важко дихати (з навч. літ.); Виконавча дирекція відкриває свій рахунок у банку і відповідає за весь комплекс заходів у процесі змагань повітроплавців (з газ.).  Словник української мови у 20 томах
  3. повітроплавець — ПОВІТРОПЛА́ВЕЦЬ, вця, ч. Фахівець у галузі повітроплавання. Перші повітроплавці виявили, що при підійманні вгору стає дуже важко дихати (Фіз. геогр., 5, 1956, 85).  Словник української мови в 11 томах