Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках
повітроплавець —
повітропла́вець іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
повітроплавець —
ПОВІТРОПЛА́ВЕЦЬ, вця, ч. Фахівець у галузі повітроплавання. Перші повітроплавці виявили, що при підійманні вгору стає дуже важко дихати (з навч. літ.); Виконавча дирекція відкриває свій рахунок у банку і відповідає за весь комплекс заходів у процесі змагань повітроплавців (з газ.).
Словник української мови у 20 томах
повітроплавець —
ПОВІТРОПЛА́ВЕЦЬ, вця, ч. Фахівець у галузі повітроплавання. Перші повітроплавці виявили, що при підійманні вгору стає дуже важко дихати (Фіз. геогр., 5, 1956, 85).
Словник української мови в 11 томах