повітроплавець

ПОВІТРОПЛА́ВЕЦЬ, вця, ч.

Фахівець у галузі повітроплавання.

Перші повітроплавці виявили, що при підійманні вгору стає дуже важко дихати (з навч. літ.);

Виконавча дирекція відкриває свій рахунок у банку і відповідає за весь комплекс заходів у процесі змагань повітроплавців (з газ.).

Значення в інших словниках

1. повітроплавець — повітропла́вець іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. повітроплавець — -вця, ч. Фахівець у галузі повітроплавання.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. повітроплавець — ПОВІТРОПЛА́ВЕЦЬ, вця, ч. Фахівець у галузі повітроплавання. Перші повітроплавці виявили, що при підійманні вгору стає дуже важко дихати (Фіз. геогр., 5, 1956, 85).  Словник української мови в 11 томах