погоджати —
-аю, -аєш, недок., рідко, погодити, -джу, -диш, док., розм. 1》 неперех. Сприяти кому-небудь у чомусь. || безос. 2》 перех. Примиряти кого-небудь. || перен. Сполучати, поєднувати що-небудь із чимсь іншим. 3》 перех. Домовляти кого-небудь.
Великий тлумачний словник сучасної мови
погоджати —
ПОГОДЖА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., рідко, ПОГОДИ́ТИ, джу́, ди́ш, док., розм. 1. без прям. дод. Сприяти кому-небудь у чомусь. [Вареник:] І куди тільки та совість поділася? Як я, то кожному погоджаю, кожному потрапляю, щоб якнайкраще!.. (М.
Словник української мови у 20 томах
погоджати —
ПОГОДЖА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., рідко, ПОГОДИ́ТИ, джу́, ди́ш, док., розм. 1. неперех. Сприяти кому-небудь у чомусь. [Вареник:] І куди тільки та совість поділася? Як я, то кожному погоджаю, кожному потрапляю, щоб якнайкраще!.. (Кроп.
Словник української мови в 11 томах