погоджати

погоджа́ти

-аю, -аєш, недок., рідко, погодити, -джу, -диш, док., розм.

1》 неперех. Сприяти кому-небудь у чомусь.

|| безос.

2》 перех. Примиряти кого-небудь.

|| перен. Сполучати, поєднувати що-небудь із чимсь іншим.

3》 перех. Домовляти кого-небудь.

Значення в інших словниках

1. погоджати — погоджа́ти дієслово недоконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
2. погоджати — ПОГОДЖА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., рідко, ПОГОДИ́ТИ, джу́, ди́ш, док., розм. 1. без прям. дод. Сприяти кому-небудь у чомусь. [Вареник:] І куди тільки та совість поділася? Як я, то кожному погоджаю, кожному потрапляю, щоб якнайкраще!.. (М.  Словник української мови у 20 томах
3. погоджати — ДОПОМАГА́ТИ кому (подавати матеріальну, моральну тощо допомогу), ПОМАГА́ТИ, СПРИЯ́ТИ, ПІДТРИ́МУВАТИ кого, ПІДДЕ́РЖУВАТИ кого, ЗАРА́ДЖУВАТИ кого, кому, ПІДМАГА́ТИ розм., ПІДПОМАГА́ТИ розм., СПОМАГА́ТИ кого, розм., ЗАПОМАГА́ТИ кому, заст. кого, розм.  Словник синонімів української мови
4. погоджати — ПОГОДЖА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., рідко, ПОГОДИ́ТИ, джу́, ди́ш, док., розм. 1. неперех. Сприяти кому-небудь у чомусь. [Вареник:] І куди тільки та совість поділася? Як я, то кожному погоджаю, кожному потрапляю, щоб якнайкраще!.. (Кроп.  Словник української мови в 11 томах