Орфографічний словник української мови

погожість

пого́жість

іменник жіночого роду, істота

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. погожість — -жості, ж. Абстр. ім. до погожий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. погожість — ПОГО́ЖІСТЬ, жості, ж. Абстр. ім. до пого́жий. Ввібравши в себе погожість і ясноту сонячного дня, воно [село] виглядало, як дівчина-красуня (І. Цюпа).  Словник української мови у 20 томах
  3. погожість — ПОГО́ЖІСТЬ, жості, ж. Абстр. ім. до пого́жий. Ввібравши в себе погожість і ясноту сонячного дня, воно [село] виглядало, як дівчина-красуня (Цюпа, Три явори, 1958, 75).  Словник української мови в 11 томах