погожість

ПОГО́ЖІСТЬ, жості, ж. Абстр. ім. до пого́жий.

Ввібравши в себе погожість і ясноту сонячного дня, воно [село] виглядало, як дівчина-красуня (Цюпа, Три явори, 1958, 75).

Значення в інших словниках

1. погожість — пого́жість іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. погожість — -жості, ж. Абстр. ім. до погожий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. погожість — ПОГО́ЖІСТЬ, жості, ж. Абстр. ім. до пого́жий. Ввібравши в себе погожість і ясноту сонячного дня, воно [село] виглядало, як дівчина-красуня (І. Цюпа).  Словник української мови у 20 томах