Значення в інших словниках
-
погожість —
пого́жість іменник жіночого роду, істота
Орфографічний словник української мови
-
погожість —
ПОГО́ЖІСТЬ, жості, ж. Абстр. ім. до пого́жий. Ввібравши в себе погожість і ясноту сонячного дня, воно [село] виглядало, як дівчина-красуня (І. Цюпа).
Словник української мови у 20 томах
-
погожість —
ПОГО́ЖІСТЬ, жості, ж. Абстр. ім. до пого́жий. Ввібравши в себе погожість і ясноту сонячного дня, воно [село] виглядало, як дівчина-красуня (Цюпа, Три явори, 1958, 75).
Словник української мови в 11 томах