погордо —
Присл. до погордий.
Великий тлумачний словник сучасної мови
погордо —
ПОГО́РДО. Присл. до пого́рдий. – О, ні! – погордо звівши голову, мовила жінка, ще й головою заперечливо похитала. – Погано ви знаєте мене (А. Головко).
Словник української мови у 20 томах
погордо —
ПОГО́РДО. Присл. до пого́рдий. — О, ні! — погордо звівши голову, мовила жінка, ще й головою заперечливо похитала. — Погано ви знаєте мене (Головко, II, 1957, 558).
Словник української мови в 11 томах