Значення в інших словниках
-
погук —
-у, ч. Звук людського голосу; вигук. || Сильний звук, шум, створюваний чим-небудь.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
погук —
ПО́ГУК, у, ч. 1. Голосно сказане, вимовлене слово, фраза або сильний, різкий звук людського голосу, який передає певне почуття; вигук. Купи людей усе рідшали; ..
Словник української мови у 20 томах
-
погук —
ВИ́ГУК (голосно вигукнуте слово, фраза або звук, який передає певне почуття), ВИ́КРИК, О́КЛИК, КРИК, ПО́КРИК, О́КРИК, ПО́КЛИК, ПО́ГУК. Назустріч підносяться очі й обличчя. Захоплені вигуки (М. Бажан); Без радісних співів і викриків..
Словник синонімів української мови
-
погук —
ПО́ГУК, у, ч. Звук людського голосу; вигук. Купи людей усе рідшали;.. відрізнявсь голос від голоса, гук від погука (Вовчок, І, 1955, 306); Вже не чутно тут було величальних погуків, завмерли бучні співи (Загреб.
Словник української мови в 11 томах
-
погук —
По́гук, -ку м. Выкрикъ; крикъ; призывный крикъ. Чуб. III. 104. Заспівайте Господеві пісню псальму нову гарно, любо з погуками співайте здорові. К. Псал. 73.
Словник української мови Грінченка