Орфографічний словник української мови

погупотіти

погупоті́ти

дієслово доконаного виду

розм.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. погупотіти — -очу, -отиш, док., розм. Підсил. до погупати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. погупотіти — ПОГУПОТІ́ТИ, очу́, оти́ш, док., розм. Підсил. до погу́пати. – Бігом... арш [марш]! Це вони [курсанти] одразу виконують. Важко підняли ноги, побігли, погупотіли (О.  Словник української мови у 20 томах
  3. погупотіти — ПОГУПОТІ́ТИ, очу́, оти́ш, док., розм. Підсил. до погупати. — Бігом... арш! Це вони [курсанти] одразу виконують. Важко підняли ноги, побігли, погупотіли (Олесь Гончар, Людина..  Словник української мови в 11 томах