Орфографічний словник української мови

погупати

погу́пати

дієслово доконаного виду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. погупати — -аю, -аєш, док. 1》 Гупати, бити якийсь час. 2》 Піти гупаючи.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. погупати — ПОГУ́ПАТИ, аю, аєш, док. 1. Гупати, бити якийсь час. – Наїмося, нап'ємося в родичів. Погупаю в бубон при нагоді (Є. Кравченко). 2. Піти гупаючи. Віюк устав і погупав знов у далекі печери, та швидко втонув у темряві (І. Франко); І погупав я тоді на другий поверх (В. Логвиненко).  Словник української мови у 20 томах
  3. погупати — ПОГУ́ПАТИ, аю, аєш, док. 1. Гупати, бити якийсь час. — Наїмося, нап’ємося в родичів. Погупаю в бубон при нагоді (Є. Кравч., Бувальщина, 1961, 39). 2. Піти гупаючи. Віюк устав і погупав знов у далекі печери, та швидко втонув у темряві (Фр.  Словник української мови в 11 томах