погупати
ПОГУ́ПАТИ, аю, аєш, док.
1. Гупати, бити якийсь час.
– Наїмося, нап'ємося в родичів. Погупаю в бубон при нагоді (Є. Кравченко).
2. Піти гупаючи.
Віюк устав і погупав знов у далекі печери, та швидко втонув у темряві (І. Франко);
І погупав я тоді на другий поверх (В. Логвиненко).
Словник української мови (СУМ-20)