погідно —
присл. 1》 Присл. до погідний. || у знач. присудк. сл. 2》 перен. Без ускладнень, безтурботно.
Великий тлумачний словник сучасної мови
погідно —
ПОГІ́ДНО, присл. 1. Присл. до погі́дний. Ще недавно, йдучи сюди, виглядав він погідно і спокійно, а нараз така зміна... (О. Кобилянська); // у знач. присудк. сл. На небі так ясно, так погідно! (І. Франко). 2. перен. Без ускладнень, безтурботно.
Словник української мови у 20 томах
погідно —
ПОГІ́ДНО, присл. 1. Присл. до погі́дний. Ще недавно, йдучи сюди, виглядав він погідно і спокійно, а нараз така зміна… (Коб., II, 1956, 206); // у знач. присудк. сл. На небі так ясно, так погідно! (Фр., VI, 1951, 94). 2. перен. Без ускладнень, безтурботно.
Словник української мови в 11 томах