погідно
ПОГІ́ДНО, присл.
1. Присл. до погі́дний.
Ще недавно, йдучи сюди, виглядав він погідно і спокійно, а нараз така зміна... (О. Кобилянська);
// у знач. присудк. сл.
На небі так ясно, так погідно! (І. Франко).
2. перен. Без ускладнень, безтурботно.
Словник української мови (СУМ-20)