погідно

ПОГІ́ДНО, присл.

1. Присл. до погі́дний.

Ще недавно, йдучи сюди, виглядав він погідно і спокійно, а нараз така зміна… (Коб., II, 1956, 206);

// у знач. присудк. сл.

На небі так ясно, так погідно! (Фр., VI, 1951, 94).

2. перен. Без ускладнень, безтурботно.

Щоб жити нам в спокої Щасливо і погідно, За Партію — до зброї, За землю нашу рідну! (Рильський, II, 1960,169).

Значення в інших словниках

1. погідно — погі́дно прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. погідно — присл. 1》 Присл. до погідний. || у знач. присудк. сл. 2》 перен. Без ускладнень, безтурботно.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. погідно — ПОГІ́ДНО, присл. 1. Присл. до погі́дний. Ще недавно, йдучи сюди, виглядав він погідно і спокійно, а нараз така зміна... (О. Кобилянська); // у знач. присудк. сл. На небі так ясно, так погідно! (І. Франко). 2. перен. Без ускладнень, безтурботно.  Словник української мови у 20 томах