Орфографічний словник української мови

подаруночок

подару́ночок

іменник чоловічого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. подаруночок — див. дар; подарунок  Словник синонімів Вусика
  2. подаруночок — -чка, ч. Зменш.-пестл. до подарунок. || ірон.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. подаруночок — ПОДАРУ́НОЧОК, чка, ч. Зменш.-пестл. до подару́нок. Гостинців повен клуночок Тобі я принесла; Сама я в подаруночок Для тебе розцвіла (Л. Глібов); В уяві Небесника з'явилися дві голови дитячі, жінка. У нього в чемодані для кожного з них подаруночок... (М.  Словник української мови у 20 томах
  4. подаруночок — ПОДАРУ́НОЧОК, чка, ч. Зменш.-пестл. до подару́нок. Гостинців повен клуночок Тобі я принесла; Сама я в подаруночок Для тебе розцвіла (Гл., Вибр., 1957, 327); В уяві Небесника з’явилися дві голови дитячі, жінка.  Словник української мови в 11 томах
  5. подаруночок — Подарунок, -нка м. Подарокъ. Шкода твоїх подарунків, що їй дарував. Лукаш. Благайте його, панотченьку, й словами, й подарунками. ЗОЮР. II. 28. ум. подаруночок. Чуб. V. 170.  Словник української мови Грінченка