подаруночок
ПОДАРУ́НОЧОК, чка, ч.
Зменш.-пестл. до подару́нок.
Гостинців повен клуночок Тобі я принесла; Сама я в подаруночок Для тебе розцвіла (Л. Глібов);
В уяві Небесника з'явилися дві голови дитячі, жінка. У нього в чемодані для кожного з них подаруночок... (М. Томчаній);
// ірон.
– Ви розумієте, який “подаруночок” готували ви товаришам тим, що уникали тренувальних маршів (І. Багмут).
Словник української мови (СУМ-20)