Орфографічний словник української мови

подвижницький

подви́жницький

прикметник

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. подвижницький — -а, -е. 1》 Прикм. до подвижник. || Власт. подвижникові. 2》 Самовідданий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. подвижницький — ПОДВИ́ЖНИЦЬКИЙ, а, е. 1. Прикм. до подви́жник; // Власт. подвижникові. До останнього дня свого багатостраждального і гіркого, справді подвижницького життя пристрасно кликав він [Т. Шевченко] народ “громадою обух сталить та добре вигострить сокиру” (з газ.  Словник української мови у 20 томах
  3. подвижницький — САМОВІ́ДДАНИЙ (про людину — готовий пожертвувати собою, поступитися своїми особистими інтересами для блага інших; про дії, почуття і т. ін.  Словник синонімів української мови
  4. подвижницький — ПОДВИ́ЖНИЦЬКИЙ, а, е. 1. Прикм. до подви́жник; // Власт. подвижникові. До останнього дня свого багатостраждального і гіркого, справді подвижницького життя пристрасно кликав він [Т. Шевченко] народ «громадою обух сталить та добре вигострить сокиру» (Літ.  Словник української мови в 11 томах
  5. подвижницький — Подви́жницький, -а, -е Подвижническій. Мощам подвижницьким молитись. К. МБ. II. 123.  Словник української мови Грінченка